Увійди у мене, зроби це солодким стражданням. Цілуй мене боляче, в кров зацілуй, не кохай мене! Так штовхайся в мені, щоб тепло стало пеклом в середині. Позривай всі ті чорні стрічки ,що у коси заплетені. У скаженім твариннім пориві до сліз закохай мене. Якщо стану кричати від болю, ти сильніше удар мене. Ось прийшла моя черга дарувати тобі своє вміння, Карамеллю у роті розтанеш, не тремти, Май мене, май терпіння. Насолоджуйся, поки я все не злизала до краплі. Одягнись і забудь, що це сталось з тобою насправді…
