1
jptq
(13.05.2012 13:45)
0
Як вип’ю третю кварту буряківки…
Як вип’ю третю кварту буряківки, Стає мені і радісно, і, одночасно, – сумно… До мене знов прийдуть зелені чоловічки, А світ засяє як смердюче гумно…
Давно корови вже усе пожерли: Поїли пшінку, жито і овес, і просо… Зжували вщент усі мої куплети, А на мою поезію наклали купи просто…
Тепер в моїй поезії лежать смердючі гори, Як до великих Заповітів міст… Та сміх бере аж до умори: Чи це поезія, а чи корови хвіст?
|