розчаруватися на мить і не болить а тішиться по колу спливають ночі і шепочуть навмання тобі-мені аби торкнутися аби розкрити очі аби лишитися у твОїх снах навічно..
..ти не питай - не відаю та й звідки коли чекати більш немає ані сил ані життя ані мене самої я поміж небом й глибиною розправлю крила і розчинюся на твоїх вустах холодною зимою розчаруватися на мить ..і не болить
Это неужели мы, Русские, какую-то тысячу лет назад на энтаком дивном наречии глаголили? Я не всё понимэ, но, Квила, - всё читэ, что ты на Украино - Нагвальном пишешь. Оригинальный ход!
